26.10.

 

ПЛАНУВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

Науково-дослідні організації і освітні установи розробляють плани роботи на рік на основі цільових комплексних програм, довгострокових наукових і науково-технічних програм, господарських договорів і заявок на дослідження, представлених замовниками.

Наукова робота кафедр навчальних закладів організовується і проводиться відповідно до планів роботи на навчальний рік. Професори, викладачі і аспіранти виконують науково-дослідні роботи за індивідуальними планами.

Наукові дослідження у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації регламентуються «Положенням про організацію наукової, науково-технічної діяльності у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації», затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 01.06.2006 року №422.

Згідно цього документу основною метою наукової та науково-технічної діяльності (ННТД) вищого навчального закладу (ВНЗ)  є одержання і використання нових наукових знань для створення суспільно корисних наукових результатів, забезпечення якісної підготовки фахівців для відповідних галузей економіки, наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; розв'язання комплексних задач у сфері наукового, технологічного розвитку; впровадження та використання в Україні і на світовому ринку наукових і науково-практичних результатів.

Управління науковою і науково-технічною діяльністю здійснює Міністерство освіти і науки України в межах його повноважень. Поточне та перспективне планування наукової та науково-технічної діяльності здійснює ВНЗ.

Планування наукових досліджень і розробок у ВНЗ здійснюється відповідно до основних науково-технічних напрямів даного ВНЗ. Основою планування науково-дослідної діяльності має бути тематичний план науково-дослідних робіт.

ВНЗ самостійно здійснює поточне та перспективне планування ННТД відповідно до затвердженого ректором і узгодженого з Міністерством освіти і науки України тематичного плану.

Фундаментальні дослідження, прикладні розробки, розробки, що сприяють розвитку інноваційної діяльності ВНЗ та фінансуються за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, включаються до тематичного плану на підставі проходження конкурсного відбору.

5.2 Сучасна концепція управління науковими дослідженнями 

Сучасна концепція управління науковими дослідженнями передбачає перехід від управління виконанням окремих науково-дослідних робіт до управління проектами.

Такий підхід дозволяє, по-перше, концентрувати науковий потенціал з метою скорочення циклу досліджень, а також посилити контроль за витрачанням ресурсів в умовах обмеженості фінансування науково-дослідних робіт з боку держави.

По-друге, структуризація наукових досліджень по проектах дає можливість залучати до їх виконання фахівців, що мають різносторонні знання і навички, створювати творчий колектив, прихильний предметній області конкретного дослідження.

Нова концепція управління науковими дослідженнями – це концепція проектного менеджменту, що затверджує системний структурований підхід до організації науково-дослідної роботи як найбільш доцільний у зв'язку з необхідністю концентрації зусиль науковців в умовах інтенсивного науково-технічного прогресу.

При цьому структурною одиницею наукових досліджень виступає проект. Під проектом розуміється єдине у своєму роді чітко визначене зусилля, спрямоване на отримання певних результатів в багатофункціональному оточенні протягом встановленого терміну і за встановленою ціною із залученням групи людей, що мають різносторонні навички і знання та працюють під спеціальним керівництвом.

Проект науково-дослідної роботи є локальною, рухомою одиницею дослідницької діяльності.

Відмінною рисою проектного менеджменту слід вважати дворівневе управління: управління проектами і управління у рамках проекту.

Дана концепція дозволяє представляти науково-дослідну діяльність як керований процес, який реалізується у кібернетичній системі (системі управління науковими дослідженнями).

Як і будь-яка кібернетична система, вона складається з двох взаємозв’язаних частин: управляючої (керуючої) підсистеми та керованої підсистеми, і функціонує у взаємодії з зовнішнім середовищем (рис. 5.1).

 

Рисунок 5.1 – Структура системи управління

науковими дослідженнями

 

Стосовно проблеми управління науковими дослідженнями елементи кібернетичної системи придбавають наступне призначення.

Керована підсистема безпосередньо реалізує керований процес – процес наукових досліджень.